“Загрози віртуального простору – це реальність!”, – констатував в авторському блозі на LB.ua (проект Gorshenin Institute) віце-президент Української Федерації Фахівців Безпеки, засновник групи компаній СТЕЛС-1 Вячеслав Павлів.
За даними Лабораторії Касперського, озвученими на Cyber Security Forum-2019, в кожній третій родині батьки взагалі не контролюють час, який їхні діти проводять з гаджетами, та не замислювалися про доцільність такого контролю. 59% батьків не відстежують дій дітей в Інтернет (зокрема, в соціальних мережах), і не знають, на які групи вони підписані.
“Найефективніший метод захисту дитини від кіберзагроз – батьківський контроль”, – зауважив Вячеслав Павлів, підкресливши, що йдеться не лише про програмне забезпечення (хоча й про нього також). І саме про контроль, а не про тотальну заборону, що може не лише не допомогти, а й нашкодити. Завдання батьків – знати, скільки часу проводить дитина в Інтернет, з ким і про що спілкується, які сайти, з якою періодичністю відвідує. Лише з таким розумінням, слід починати розсудливе корегування ситуації та вплив на неї. В низці випадків контроль виявляється навіть кориснішим, ніж нотації та інші далеко не завжди ефективні міри впливу.
Фактично контроль активності в Інтернет зі допомогою програм – це той мінімум, яким, з одного боку, не варто нехтувати: існує чимало платних і безоплатних утиліт, що дозволяють лімітувати час перебування в мережі, фільтрувати та блокувати контент, дистанційно контролювати дії на компьютерах, гаджетах тощо. З іншого боку – наївно розраховувати, що інсталяція програми може автоматично убезпечити дитину. Діти легко обійдуть будь-який віртуальний контроль та реальні батьківські заборони, перебуваючи в гостях, на вулиці чи навіть у школі.
Докладніше про засоби забезпечення кібербезпеки дітей – в авторському блозі Вячеслава Павлів на LB.ua.
