ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Відеоспостереження (та відеомоніторинг) – підсистема інтегрованої охоронної системи, важлива складова системи безпеки об’єкта; комплекс технічних засобів візуально-дистанційного контролю і виявлення загроз (зокрема, несанкціонованого проникнення).

Сучасний розвиток програмно-мережевих систем, робототехніки та розробок в галузі штучного інтелекту дозволяє виділити окремі комплекси охоронного відеоспостереження – кіберінтелектуальні.

Інженерно-технічні складові класичного відеомоніторингу:

• засоби відеофіксації (відеокамери, об’єктиви etc.)
• пристрої передачі відеосигналу (з’єднувальні дроти, розподільники, підсилювачі та інші)
• пристрої трансформації і комутації (монітори, мультиплексори etc.)
• пристрої реєстрації та обробки інформації (реєстратори, HD-накопичувачі, комп’ютери тощо)
• допоміжні засоби (кронштейни, кожухи, елементи підсвічування та інші)
• пристрої електроживлення.

Системний підхід до організації відеоспостереження передбачає зв’язок технічних систем з персоналом охорони та/або іншими відповідальними особами. А також – контроль справності інженерами, технічними фахівцями.

Застосування правильно організованого відеоспостереження при забезпеченні корпоративної безпеки дозволяє вирішувати низку охоронних і управлінських завдань. У поєднанні з сигналізацією – зводить до мінімуму реагування на помилкові спрацювання.

Легальний відеомоніторинг в Україні передбачає відкритість відеофіксації. Стаття 359 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність не тільки за використання, але навіть за придбання спеціальних технічних засобів (наприклад, мікрокамер) негласного отримання інформації (в окремих випадках – до 10 років позбавлення волі).

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ | SECURITY.org.ua | ОХОРОНА І БЕЗПЕКА