Закон України “Про охоронну діяльність” | Розділ ІІ

Статті 5-10 | Діяльність суб’єкта охоронної діяльності |

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ”

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 2, ст.8)

Цей Закон визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян.

Розділ II. ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТА ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Стаття 5. Види охоронних послуг
  • 1. Суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:
    • 1) охорона майна громадян;
    • 2) охорона майна юридичних осіб;
    • 3) охорона фізичних осіб.

• Стаття 6. Забезпечення охоронної діяльності
  • 1. Охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:
    • 1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;
    • 2) контроль за станом майнової безпеки об’єкта охорони;
    • 3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;
    • 4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов’язані з посяганням на об’єкт охорони.
  • 2. Перелік окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями, визначається в порядку, що встановлює Кабінет Міністрів України.
  • 3. Умови охорони небезпечних і цінних вантажів при перевезенні та їх перелік визначає Кабінет Міністрів України.
  • 4. Вимоги щодо будівельного, конструктивного та технічного забезпечення пунктів централізованого спостереження визначаються у ліцензійних умовах.
  • 5. Транспорт реагування суб’єкта охоронної діяльності є спеціальним транспортом і обладнується засобами радіотехнічного зв’язку, кольорографічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

• Стаття 7. Ліцензування охоронної діяльності
  • 1. Ліцензування охоронних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
  • 2. У разі анулювання ліцензії суб’єкта охоронної діяльності з підстав, передбачених пунктами четвертим – восьмим частини п’ятої статті 7 цього Закону, видача нової ліцензії цьому суб’єкту, створеним ним або його засновником (засновниками) новим суб’єктам господарювання допускається не раніше ніж через рік з дня анулювання ліцензії.
  • 3. До заяви про видачу ліцензії на охоронну діяльність додаються документи, що підтверджують відповідність встановленим умовам залучення та відсутність обмежень щодо працівників, задіяних у здійсненні охоронних заходів.
  • 4. Рішення про усунення суб’єктом охоронної діяльності недоліків, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю), приймається центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності з підстав порушення вимог цього Закону щодо:
    • 1) умов залучення громадян до охоронної діяльності та/або порядку підготовки та перепідготовки персоналу охорони;
    • 2) укладення договорів про надання послуг з охорони.
  • 5. Підставами для анулювання ліцензії на охоронну діяльність є:
    • 1) заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
    • 2) припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);
    • 3) смерть фізичної особи – підприємця;
    • 4) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарювання для одержання ліцензії;
    • 5) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
    • 6) акт про відмову ліцензіата від проведення перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;
    • 7) акт про невиконання суб’єктом охоронної діяльності рішення щодо усунення недоліків;
    • 8) акт про недотримання суб’єктом охоронної діяльності пунктів 1, 3, 5, 12 частини першої статті 10 цього Закону.

• Стаття 8. Договір про надання послуг з охорони
  • 1. Суб’єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
  • 2. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб’єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов’язань.
  • 3. Замовник послуг з охорони майна зобов’язаний надати суб’єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

• Стаття 9. Права суб’єкта охоронної діяльності
  • 1. Суб’єкт охоронної діяльності має право:
    • 1) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
    • 2) для забезпечення радіозв’язку використовувати в установленому порядку радіочастоти;
    • 3) використовувати в охоронній діяльності службових собак;
    • 4) використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення;
    • 5) використовувати транспорт реагування;
    • 6) одержувати за своїм письмовим запитом від замовника послуг з охорони відомості та копії документів, необхідні для здійснення заходів охорони на об’єкті охорони;
    • 7) за згодою замовника послуг з охорони (його представника) оглядати територію, будинки, приміщення, майно, що охороняються.

• Стаття 10. Обмеження в охоронній діяльності
  • 1. Під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється:
    • 1) придбавати та використовувати майно, визначене законодавством для виключного використання військовими формуваннями та правоохоронними органами;
    • 2) використовувати ознаки належності (елементи символіки, формений одяг тощо) до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів, у тому числі в назві суб’єкта охоронної діяльності, на одязі, транспорті реагування, будівлях, у документації;
    • 3) створювати перешкоди чи заважати діяльності представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадянам у здійсненні ними повноважень, наданих їм законами та іншими нормативно-правовими актами;
    • 4) розголошувати відомості про вжиті заходи щодо організації та здійснення охоронної діяльності, а також інформацію з обмеженим доступом та інформацію про особу, яка охороняється, що стали відомі у зв’язку із здійсненням охоронної діяльності, крім випадків, передбачених законодавством;
    • 5) приховувати факти про кримінальні правопорушення, що вчиняються або готуються, незалежно від інтересів замовника послуг з охорони;
    • 6) охороняти фізичну особу, яка вчиняє кримінальне або адміністративне правопорушення або намагається їх вчинити;
    • 7) здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію;
    • 8) використовувати засоби радіозв’язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах;
    • 9) здійснювати заходи, що належать до оперативно-розшукових відповідно до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”;
    • 10) залучати до охоронних заходів осіб, які не подали документів, необхідних для влаштування на роботу, або не відповідають кваліфікаційним вимогам;
    • 11) брати участь у виконанні судових рішень під час виконавчого провадження;
    • 12) вдаватися до дій, спрямованих на силове протистояння між персоналом охорони різних суб’єктів господарювання.